Недружні заяви польської влади у бік України частину українців здивували, частину обурили. Допомагали, підтримували і раптом – «зрада». Але чи справді раптом?
Одна з головних причин - провал нашої пропаганди. Всі наслухалися заяв наших політиків і можновладців, що у війні з росією ми захищаємо Європу. І у частини наших біженців в Європі такі заяви взагалі «зірвали дах», вони ці заяви наших політиків сприйняли буквально: «раз ми захищаємо Європу, то вони нам винні». І дехто з них почали по-хамськи поводитися у побуті, в магазинах, кафе, на дитячих майданчиках, «качати права» у спілкуванні з місцевими жителями.
Звісно, у європейців стрес. Коли за їхні податки допомагають нашим біженцям, а їм кажуть, що вони ще й винні – спрацьовує захисна реакція, хочеться відвернутися. Бо самі пересічні європейці, прості люди, ледь зводять кінці з кінцями, часто живуть на кредити. Але коли до нас прийшла війна, прийняли наші родини і всім забезпечили, жертвували чим могли на допомогу, з розумінням ставляться до підвищення цін. Але не розуміють, за що їм у відповідь така невдячність.
Так, заяви польських політиків пролунали на фоні майбутніх виборів. Кожен політик говорить те, що відповідає настроям його виборців, що їм сподобається. І недружній тон висловлювань свідчить про те, що в Європі люди втомилися – не від України, а саме від такої поведінки самих українців на всіх рівнях – від влади до біженців.
Треба припинити дурити самих себе. Ніхто нам нічого не винен, і ніяку Європу ми не захищаємо. Навіть СРСР при його військовому потенціалі, який в рази перевищував нинішній потенціал росіян, боявся подумати про напад на НАТО, а зараз тим більше ніхто не ризикне.
Ми захищаймо свою країну, своїх дітей, своє майбутнє, а Європа нам в цьому допомагає. Ми маємо за це їй дякувати, бути максимально обережними і відповідальним у кожному слові, у кожному жесті, у кожному вчинку. Будучи країною, яка просить про допомогу, ми не повинні поводитися так, ніби це ми комусь допомагаємо. Не провокувати конфлікти на рівному місці. Бо саме на таких нюансах вибудовуються стосунки між країнами і народами.
Один український високопосадовець заявив, що тотально, до нуля, здолати корупцію на українській митниці можна буде, коли Україна стане членом ЄС.
Президент наклав вето на закон про е-декларації.
Другий рік поспіль ми зустрічаємо День міста в шаленому темпі боротьби за нашу свободу і незалежність. Ми заряджені на Перемогу, ми працюємо на Перемогу, і ми обов'язково її здобудемо!
Виглядає як подачка для суспільства і міжнародних партнерів – мовляв, хотіли повернення декларування? Нате, але що у нас в кишенях – то не ваша справа.
Вважаю, що трагедію спровокував своїми діями загиблий.
У День пам'яті захисників України ми повинні зайвий раз собі нагадати, що не маємо права зупинятися і опускати руки, не маємо права навіть зробити паузу у своїй допомозі нашим воїнам. Бо ті, хто віддав найцінніше за свободу і незалежність України – життя – до останнього подиху були вірні рідній землі.
Кожного дня ми платимо велику ціну за нашу незалежність. За право бути вільними, бути господарями власної землі, самим визначати свою долю, ростити щасливих дітей і будувати країну нашої мрії.
Кожен символ, який нас об'єднує, робить нас сильнішими. Надихає на завзятість заради рідної землі і самоповагу.
До ради внесли законопроект про зміни до кримінального кодексу, за якими фактично декриміналізується порнографія. Легалізація азартних ігор, канабісу, тепер фактично легалізація порно. В яку ще прірву наші нардепи мають штовхнути українську молодь, щоб вбити в ній залишки моральних цінностей?
Коли чуєш заяви наших високопосадовців, складається враження, що наш уряд і нардепи планують не здолати корупцію в Україні, а отримати офіційний дозвіл від Заходу красти далі чи взагалі звинуватити Захід в нашій корупції.
А сьогодні ми маємо дякувати усім, хто і за штурвалами літаків і вертольотів, і з землі звільняє наше небо від смертоносного залізного бруду, що несе в собі загрозу і руйнування.
Часом хапаєшся за голову від того, як наші чиновники шкодять Україні більше, ніж вороги. І не розумієш, чи то від недалекого розуму, чи то вони це роблять свідомо.
Кожен, хто боронить і звільняє Україну вартий поваги і визнання.
Закупили і встановили кондиціонери. Вже готуємо нову допомогу. Наші захисники, які віддали своє здоров'я на фронті, захищаючи Україну, мають бути забезпечені всім необхідним! Як і лікарі, які рятують хлопцям життя і ставлять на ноги. Зараз це має бути пріоритетом для держави і суспільства.
За вечірньою розмовою у родинному колі виникло питання, яке не мало виникнути в країні, де триває війна – чому держава не робить все заради Перемоги і кожна бюджетна гривня не йде на фронт?